Хімія та біологія
Медицина

Остехондроз — захворювання хребта людини

Автор: Макаренко О. А., 10 клас, слухач МАН України
Педагогічний керівник: Литвиненко Віра Валентинівна
Надруковано в Альманасі XV Всеукраїнської наукової конференції студентів і молодих вчених «Молодь: освіта, наука, духовність», організованої за сприяння Міністерства освіти і науки України, Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених, Всеукраїнської молодіжної громадської організації студентів-інвалідів «Гаудеамус»

Остеохондроз — дегенеративно-дистрофічні зміни (руйнуван- ня) кісткової тканини хребта, суглобових хрящів, зв’язкового апарату і міжхребцевих дисків. З перебігом хвороби формується патологічна рухливість хребетного стовпа, при якій порушуються м’які тканини, нервові волокна і судини, розташовані поблизу осередку ураження — так виникає біль. На заключній стадії патології йде активне зростання кісткових відростків, які повинні стабілізувати міжхребцеві суглоби, проте вони досить часто призводять до додаткового пошкодження нервових корінців і судин. Симптоми остеохондрозу безпосередньо залежать від стадії і області розташування патології.

Остеохондроз спини розвивається в кілька етапів, загострення чергуються з ремісіями. Виділяють такі стадії захворювання хребта:

1. Початкова. Прояви поки що незначні. Пацієнт відчуває біль у хребті нахиляючись, повертаючись. Характерні спазми м’язів, набряки. На міжхребцевих дисках при цій стадії остеохондрозу з’являються ущільнення.

2. Друга. Постійний біль при навантаженнях, який послаблюється в період ремісії остеохондрозу, але до кінця не проходить. Періодично німіють кінцівки. Просвіт міжхребцевих дисків зменшується. М’язи постійно знаходяться в напрузі.

3. Третя. Сильні болі, оніміння рук і ніг. У людини змінюється хода, рухливість істотно обмежена. При даній стадії остеохондрозу уражаються не тільки хребці, але й нерви. Фіброзне кільце повністю руйнується. Починається утворення передніх, бокових або задніх гриж.

4. Остання. Тіла хребців на цій стадії остеохондрозу розростаються, зруйнована тканина заміщується рубцевою, що веде до пошкодження нервів спинного мозку або навіть повного перекриття каналів. Захворювання хребта, запущене до цього етапу, призводить до величезної кількості ускладнень, деякі з них незворотні і становлять серйозний ризик для життя.

Клінічні прояви недуги виникають внаслідок пошкодження судин і нервової тканини, що знаходяться поряд з ураженою областю. Ознаки остеохондрозу розрізняються, залежно від того, який саме відділ хребта вражений: шийний, грудний чи поперековий.

Для проведення діагностики остеохондрозу необхідно зібрати анамнез. При зборі анамнезу, що включає скарги хворого, історію поточного захворювання і життя пацієнта, лікар звертає увагу на його вік, оскільки найчастіше остеохондроз розвивається у осіб більш похилого віку. Для подальшої діагностики використовують рентгенологічні дослідження, які є найбільш доступними методами діагностики остеохондрозу і при цьому досить інформативними.

Оглядова рентгенографія хребта є найбільш простим рентгенологічним методом діагностики остеохондрозу. Його суть полягає в отриманні рентгена хребетного стовпа в цілому або його окремих сегментів.

Лікування остеохондрозу є комплексним і включає в себе різноманітні заходи, а саме: медикаментозну терапію, ортопедичні засоби, фізіотерапію, лікувальну гімнастику, витягування хребта та використання народних методів.

Основною профілактикою хребта є: спеціальна рухлива активність, корекція поведінки з урахуванням принципів безпеки щодо хребта, здоровий спосіб життя. Остеохондрозом хребта страждає 40–75% населення України. За статистикою найбільш поширеним є біль в області попереку, який складає 50–90% всіх випадків захворювання хребта, а 5% людей страждають щорічно.