Екологія та аграрні науки
Екологія

Дослідження екологічних проблем святошинського лісництва

Автор: Германюк О.С., 10 клас, кандидат у дійсні члени МАН України
Науковий керівник: Яценко В.С., кандидат педагогічних наук
Педагогічний керівник: Литвиненко Віра Валентинівна
Участь та відзнаки:
  • Районний конкурс МАН: ІІ місце
Надруковано в Альманасі ХIІІ Всеукраїнської наукової конференції студентів і молодих вчених «Молодь: освіта, наука, духовність», організованої за сприяння Міністерства освіти і науки України, Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених, Всеукраїнської молодіжної громадської організації студентів-інвалідів «Гаудеамус»

Святошинське лісництво — структурна одиниця однойменного лісопаркового господарства, приєднаного до міської смуги Києва в 1923 році. Систематичне і масове засмічення лісу, облаштування циганських таборів на його території і спилювання дерев завдають значної шкоди екосистемі і загрожують здоров’ю людей. В умовах загальної екологічної кризи лісопаркові масиви на околицях міст набувають все більшого значення для збереження чистого повітря міста, що свідчить про актуальність даної теми на сьогоднішній день.

Нами було проведено дослідження проблем екології Святошинського лісництва, розглядались механічні забруднення та незаконна вирубка дерев, оцінювався екологічний стан досліджуваної території, а також застосовувались заходи для покращення ситуації.

Святошинський ліс виконує важливу буферну функцію, зокрема, мінімізації впливу важких металів, у тому числі, істотно зменшує вплив радіоактивного забруднення на Київ після Чорнобильської аварії.

Незважаючи на те, що Святошинське лісництво є об’єктом природно- заповідного фонду загальнодержавного значення міста Києва, і вирубка дерев на його території заборонена законом, ліс продовжують вирубувати і надалі. Загальна площа ділянки, досліджуваної нами, становить 3.12 км2. Види забруднення, що зустрічаються на території Святошинського лісництва, належать до 2-х категорій: природні та антропогенні. На початку проведення досліджень нами було обрано ділянку лісу прилеглу до житлового масиву Новобіличі, що належить до Святошинського ЛПГ. Першим етапом нашої роботи було проведення огляду зазначеної ділянки, а також фотографування. На більш віддалених ділянках лісу часто зустрічалися звалені буревіями великі дерева та гілки,| які ніким не прибиралися. Це вказує й на нераціональне використання природних ресурсів місцевими господарями, особливо мешканцями смт. Коцюбинське, які могли б активно застосовувати цю деревину, як енергетичний ресурс для опалення своїх помешкань. Також ці завали перешкоджають вільному переміщенню територіями лісу не тільки людям, а й тваринам. Це може суттєво вплинути| на екологічний баланс Святошинського лісництва.

Оцінивши стан досліджуваного лісу, ми неодноразово долучалися до очистки лісових галявин, розповсюджували листівки виховного змісту, зверталися за допомогою до місцевих депутатів. Однак, цих зусиль виявилося замало, аби довести ліс до ладу. А тому ми прийшли до висновку, що можна запобігти забрудненню, виховуючи свідомість та совість жителів масиву.

Для того, щоб громадськість могла сприяти впровадженню заходів системи профілактики довкілля, необхідно мати достатню і об’єктивну інформацію про можливості негативного впливу чинників довкілля на здоров’я; правильно розуміти цю інформацію; вміти виважено вибрати стратегію своєї поведінки. Система екологічної та медико-екологічної освіти населення, без якої розв’язання проблем охорони довкілля для збереження здоров’я і генофонду нації неможливе, як в Україні, так і в Києві, і в мікрорайоні Новобіличі є недосконалою.

Висновки

1. Найбільш засмічені ділянки лісу були біля смт. Коцюбинське та біля житлового масиву Новобіличі. Сміття і забруднення на цій ділянці займають 80 м2, що становить 2,5% всієї території.

2. Найбільшої шкоди лісові завдає людська діяльність, а особливо механічні забруднювачі. Святошинське лісництво згідно закону — установа загальнодержавного значення, яка має особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну та естетичну цінність, до сьогодні потерпає від забруднення відходами та сміттям, занедбання та людської байдужості.