Ринопневмонія коней

Автор: Оніщенко Д. І., слухач МАН України
Педагогічний керівник:
Надруковано в Альманасі XVIІІ Всеукраїнської наукової конференції студентів і молодих вчених «Молодь: освіта, наука, духовність», організованої за сприяння Міністерства освіти і науки України, Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених, Всеукраїнської молодіжної громадської організації студентів-інвалідів «Гаудеамус»

Ринопневмонія – інфекційна хвороба коней, що викликається вірусом герпесу. Ця хвороба зустрічається тільки у коней і поні. Най частіше страждають молоді особини. Ускладнення від перенесеного вірусу герпесу можуть викликати масові аборти у кобил, що завдає серйозних фінансових збитків державі.

Вірус передається від хворої тварини до здорової через предмети (наприклад, підстилка), корм або воду. Інкубаційний період складає 7–10 днів.

Симптоми захворювання: підвищення температура, поразка верхніх дихальних шляхів, кон’юнктивіт. У лошат – двохпіковий підйом температури тіла У кобил – аборт або народження слабкого лоша, яке гине через 2–3 дні. Перебіг хвороби може бути: Гострий – до симптомів додаються набряк гортані і носоглотки, збільшення лімфатичних вузлів і гнійні виділення з носа. Хронічний – після перенесеної гострої форми захворювання може перейти в хронічну стадію, яка проявляється періодичними абортами у кобил. Спеціального лікування ринопневмонії не розроблено. Ветеринарний лікар може рекомендувати підтримуючу терапію для профілактики ускладнень. Хворих коней ізолюють від загального стада, приміщення і предмети догляду обробляють дезінфікуючими засобами.

Лабораторна діагностика ринопневмонії коней полягає у виділенні вірусу на культурі клітин і його ідентифікації в одній з реакцій: реакції гальмування гемадсорбції (РГГАд), реакції імунофлуоресценції (ІФ) або реакції нейтралізації (РН).

Діагноз на ринопневмонію коней встановлюють на підставі результатів лабораторного дослідження, аналізу епізоотологічних і клінічних даних, а також патологоанатомічних змін. Для постановки лабораторного діагнозу шляхом виділення вірусу і його ідентифікації потрібно від 4 до 18 діб, по виявленню приросту антитіл в крові тварин – від 2 до 4 тижнів.

Для вакцинації коней від герпес–вірусу, що викликає ринопневмонію, створена вакцина «Пневмеквін». Схема вакцинації коней від ринопневмонії: Лошата:

Перша – в 5–6 місяців;
Друга – через 1 місяць;
Третя – через 6 місяців після другої.

Дорослим коням, які раніше не були вакциновані від ринопневмонії, застосовують «Пневмеквін» за схемою:
Перша вакцинація;
Друга – через 1 місяць;
Третя – через 6 місяців після другої. Надалі ревакцинацію коней проводять регулярно, з інтервалом в 6–12 місяців, в залежності від епізоотичної обстановки і ризику зараження. Як правило, вакцинація з шестимісячним інтервалом може бути рекомендована ветеринарним лікарем в наступних випадках:

Коні молодші за 5 років. Коні в племінних господарствах або при можливості контакту з вагітними кобилами. Коні, які беруть участь в змаганнях або виставкові коні, що відвідують іподроми.

Застосування вакцини «Пневмеквін» в період розведення коней:
перша вакцинація кобил повинна бути проведена до першої злучки. Лошат-кобил рекомендовано вакцинувати на початку другої половини жеребності.