Педагогічний керівник: Величко Алла Михайлівна
- НТ Еврика: Грамота ЦПР
Сьогодні абсолютній більшості жителів нашої планети відомо, що цукровий діабет – одне з найпоширеніших тяжких невиліковних захворювань. 415 мільйонів людей у світі мають діабет, а 2/3 людей з діабетом живуть в містах. Хвороба є однією з актуальних медико-соціальних проблем. Цукровий діабет характеризується хронічним перебігом і порушенням усіх видів обміну речовин: вуглеводного, жирового, білкового, мінерального і водно-сольового. В Україні зареєстровано близько 1 мільйона 300 тисяч, але вважається, що людей, які живуть із недіагностованим діабетом, у 2,5 разу більше. Кожні 15 років кількість хворих подвоюється і ця хвороба посідає одне з перших місць у світі серед неінфекційних захворювань. Характерними симптомами є невгамовна спрага (полідипсія), порушення харчової поведінки, що проявляється підвищеним апетитом (поліфагія), та надмірне сечовиділення (поліурія), однак ці симптоми можуть бути вираженими, якщо рівень глюкози в крові підвищений помірно. Цукровий діабет слід відрізняти від нецукрового діабету, при якому теж є поліурія та полідипсія, але не через порушення вироблення інсуліну, а внаслідок виникнення ураження задньої частини гіпофізу.
Відповідно до критеріїв експертного комітету ВООЗ діагноз цукрового діабету встановлюється при: спонтанному підвищенні глюкози в крові понад 7,8 ммоль/л; рівні глюкози в крові після їжі понад 11,1 ммоль/л; наявності глюкози в сечі та одночасному її підвищенні в крові понад 7,8 ммоль/л. В цих випадках навантаження глюкозою не проводять, що може бути небезпечним.
Виділяють три категорії діабету. Тип I – інсулінозалежний цукровий діабет, пов’язаний з абсолютним дефіцитом інсуліну. Тип – II інсулінонезалежний цукровий діабет. Ця форма цукрового діабету дуже часто виникає у дорослих і стає поширеною після 40 років. Тип III – діабет вагітних розвивається під час вагітності у жінок, які не хворіють на цукровий діабет, і проявляється порушенням толерантності до глюкози або іншими ознаками діабетичного стану. Всі хворі I типу потребують для свого лікування призначення інсуліну. Більшість хворих II типу лікуються за допомогою цукрознижуючих препаратів, дієти, адекватного режиму фізичної активності, але деякі з них також потребують призначення інсуліну. Співвідношення між I та II типом діабету складає 1:6. Поширеність діабету вагітних варіює від 1 до 5 %. Особливу тривогу викликає цукровий діабет у дітей, який виключно є інсулінозалежним, тому нерідко супроводжується ускладненнями, зокрема, діабетичними комами.
Мета роботи показати, що цукровий діабет – це не вирок, хоч і досить важке захворювання, але з ним можна жити дотримуючись лікування, культури харчування, рухової активності, емоційного стану, контролю зайвої ваги.
Основним завданням цієї роботи було збільшити рівень освіченості з питань профілактики, лікування та життя з цією хворобою. Жити повним життям, мудро підходячи до харчування, фізичних навантажень, проводити самоконтроль, займатися профілактикою ускладнень. Проводячи тестування серед своїх родичів і однолітків було з’ясовано, що деякі з них мають фактори ризику розвитку діабету, а саме: зайву вагу, низьку фізичну активність, нездорову їжу, високий артеріальний тиск, діабет у близьких родичів.
Респондентам були надані рекомендації – імовірність виникнення діабету 2-го типу у них зростає з роками. Цукровий діабет – хвороба яка небезпечна не сама по собі, а ускладненнями. Ускладнення, пов’язані з цукровим діабетом, можуть бути гострими (наприклад, гіпоглікемія), які можуть розвиватися протягом декількох годин і навіть хвилин, та пізніми (хронічними), які можуть розвиватися через багато років після початку захворювання.
Проведені дослідження доводять, що ускладнень цукрового діабету можна уникнути і жити, як здорова людина, тільки при одній умові – якщо хворі самі навчаться тримати діабет під контролем. Для цього необхідно проводити різні профілактичні бесіди зі школярами щодо раціонального харчування, здорового способу життя, навчати протистояти стресовим ситуаціям.