Педагогічний керівник:
- Районний конкурс МАН: І місце
- Міський конкурс МАН: ІІІ місце
Відповідно до даних Міністерства охорони здоров’я України, за останні 10 років зареєстровано 32 випадки захворювання людей на сказ у 16-ти областях. Щорічно в Україні реєструється близько 12О —140 тисяч осіб, які звернулися за медичною допомогою з приводу укусів тваринами, що говорить про необхідність ширших досліджень причин поширення і боротьби із цим захворюванням. Сказ являє собою інфекційний зооноз з гострим перебігом, збудником якого є вірус Nturoiyctes rabid. Захворювання характеризується важким ураженням центральної нервової системи і за відсутності своєчасної екстреної вакцинації є загрозливим для життя.
Джерелом сказу є хворі тварини (собаки, вовки, кішки, деякі гризуни, коні і т.д.). Тварини виділяють вірус зі слиною, контагіозний період починається за 810 днів до розвитку клінічних ознак. Хворі люди не є значним джерелом інфекції. До ускладнення ситуації може призвести велика чисельність безпритульних собак та котів у населених пунктах, що сталося в результаті суттєвого зменшення робіт щодо зниження їх чисельності. Про це свідчить значна кількість звернень громадян за антирабічною допомогою з приводу пошкоджень (укусів), завданих їм саме безпритульними тваринами.
У 2015 році в Київській області, порівняно з аналогічним періодом 2014 року, кількість осіб, яким призначено антирабічні щеплення з числа тих, що звернулися за допомогою, збільшилась на 8,9% і становила 303 особи (36,6% від загальної кількості звернень за антирабічною допомогою) проти 276 осіб (32,3%) у 2014 році.
Аналіз динаміки захворювання тварин на сказ в Україні за останні 15 років дає можливість зробити висновки про стрімкий розвиток епізоотії.
Власні розвідки щодо захворюваності на сказ у м. Костянтинівка та Костянтинівському районі Донецької області дали можливість з’ясувати, що за 12 місяців 2014 року в травмпункт із скаргою на укус тварин звернулося 270 осіб (показник на 100 тис. населення - 270,0), у тому числі 250 мешканців міста (92%) і 20 мешканців сіл (8%). Відсоток призначених курсів антирабічного лікування знизився на 10% і становив 7,4%, щеплення призначені 20 особам, закінчили лікування 20 (100%). Комбінований курс лікування отримала 1 особа (0,6%), проліковано в стаціонарі – 1.
Нами було проведено анкетування людей різних вікових категорій із різних областей України (Донецька, Львівська, Київська) з метою з’ясування, наскільки громадяни знайомі з захворюванням, поширенням, методами захисту від сказу. Це дало можливість зробити висновки, що населення знає про хворобу, але не всі усвідомлюють серйозність захворювання, не знають симптомів хвороби, не цікавляться тим, якої шкоди завдає хвороба в масштабах країни.
Результати роботи дали можливість зробити такі висновки:
1) сказ — особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин
і людини, яке викликане РНК-рабдовірусом;
2) у звичайному випадку хвороба має три періоди;
3) відразу після зараження потрібна первинна хірургічна обробка рани та
імунізація
4) з метою запобігання захворювання необхідно проводити профілактичні
заходи (імунізація домашніх тварин та пероральна імунізація диких
м’ясоїдних тварин, антирабічна вакцинація осіб, які належать до групи
ризику), проводити бесіди, поширювати листівки, надавати відповідну
інформацію у ЗМІ.