Науковий керівник: Косик О.І., кандидат біологічних наук
Педагогічний керівник:
- Районний конкурс МАН: ІІ місце
Вплив рослин на інші організми наука вивчила недостатньо, особливо цікавими є вивчення фітонцидів та їх властивостей. Тому метою даної роботи було ознайомитись з літературними джерелами, дослідити та вивчити вплив фітонцидів на мікроорганізми, вплив фітонцидів одного виду рослин на інші.
Фітонциди рослин, їх леткі і нелеткі складові частини можуть мати захисне для рослин значення. Адже у рослин багато ворогів не тільки серед мікроорганізмів, але й серед багатоклітинних тварин, зокрема серед комах. Інші види рослин теж можуть бути конкурентами.
Одні рослини виробляють переважно дуже леткі фітонциди, інші — малолетючі; фітонциди різних рослин мають різну активність, оскільки їх хімічний склад різний. Фітонциди одних рослин мають бактерицидні властивості, тобто можуть вбивати бактерій, інших — мають бактеріостатичні властивості, тобто не вбивають, а тільки затримують ріст і розмноження мікроорганізмів.
Фітонциди різних рослин це безліч найрізноманітніших складових. Науковими дослідженнями було встановлено, що фітонциди тих рослин, які люди споконвіку використовують як гострі приправи: часник, хрін, гірчиця, редька, червоний перець, цибуля та ін., є також особливо згубними для мікроорганізмів. Антимікробна активність летких речовин місцевих сортів дикорослої цибулі та черемші навіть сильніша, ніж в антибіотиків. Саме тому необхідно велику увагу приділяти вивченню механізмів дії фітонцидів харчових рослин.
Метою даної роботи було з’ясувати, як впливають фітонциди рослин на найпростіші одноклітинні організми (амеба звичайна ,евглена зелена та інфузорія туфелька) та на інші рослини.
Для вивчення впливу фітонцидів рослин на одноклітинні організми використовували шкірку і сік лимона, листки і квіти звіробою звичайного.
У першому досліді брали 1 грам шкірки лимона, розтирали її у фарфоровій ступці до однорідної маси, яку викладали на дно чашки Петрі, а на внутрішню сторону кришки чашки наносили краплю з одноклітинними. Обережно накривали чашку кришкою і через 1 хвилину під мікроскопом виявили, що організми залишилися рухливими. Через 5 хвилин рухливими залишилася лише половина досліджуваних одноклітинних.
В наступному досліді в одну краплю соку лимона додали одну краплю з одноклітинними організмами, в результаті всі організми миттєво загинули, — отже, для даного виду організмів сік лимона є більш токсичним, ніж фітонциди шкірки лимона.
В третьому досліді брали листя і квіти звіробою, перетирали в ступці до однорідної маси. На дно чашки помістили емульсію звіробою, а на внутрішню сторону кришки нанесли краплю води з досліджуваними організмами (амеба звичайна, евглена зелена та інфузорія туфелька) і обережно накрили кришкою. Через 5хвилин кількість досліджуваних організмів та їх рухливість не змінилися.
У четвертому досліді змішали краплю соку звіробою з краплею дослідного матеріалу. Через одну хвилину у більшості організмів зменшилась рухливість, але вже через 5 хвилин рухливість досліджуваних організмів відновилася.
Для вивчення впливу фітонцидів одного виду рослин на інший вид ми обрали квіти рослин гвоздики і троянди, які розмістили в однакових умовах у три різні посудини з водою за такою схемою: три троянди, три гвоздики, три троянди + три гвоздики. Через два дні троянди у вазі разом з гвоздиками повністю зів’яли, в той час як троянди, що стояли окремо від гвоздик, залишилися в початковому стані.
Отже, фітонциди можна вважати еволюційним пристосуванням, одним з багатьох факторів природної несприйнятливості рослин до тих чи інших захворювань.
Леткі фітонциди шкірки лимона не впливають на активність таких одноклітинних організмів як амеба звичайна, евглена зелена та інфузорія туфелька, водночас сік лимона є для них смертельним.
Фітонциди звіробою на короткий час здатні пригнічувати життєдіяльність одноклітинних організмів даних видів. Фітонциди гвоздики є токсичними для квітів троянди, а фітонциди троянди виявилися нетоксичними для рослин гвоздики.