Педагогічний керівник:
- Районний конкурс МАН: ІІ місце
Гладіолус, велична і прекрасна квітка, належить до сімейства півникових і є багаторічною рослиною. Листя цієї квітки своїми обрисами схожі на загострені шпаги, що злітають в небесну височінь, а давньоримські легенди свідчать про те, що в гладіолусі прихована магічна сила, яка оберігає людей від бід та смутку. Поєднання оригінальності і найніжнішої колірної гами, доповнене несподіваним малюнком гофрування, роблять гладіолус настільки органічним, що він здатний зачаровувати погляд кожного, хто наважиться подивитися на це диво. Види гладіолусів:
- гладіолус болотний (Gladiolus palustris)
- гладіолус візантійський (Gladiolus byzantinus)
- гладіолус Кочі (Gladiolus kotschyanus)
- гладіолус звичайний (Gladiolus communis)
- гладіолус черепінчатий (Gladiolus imbricatus)
- запашні гладіолуси - так зазвичай називають рослину Ацидантера
- японський гладіолус.
Сучасні сорти гладіолусів:
- невеликоквіткові сорти
- середньоквіткові сорти
- великоквіткові сорти
- гофровані.
Гладіолуси — рослини дуже чутливі до правильного догляду, люблять багато сонячного світла. У тіні вони цвітуть слабко. Місце підійде відкрите, захищене від сильних вітрів. Вони потребують догляду: регулярні прополки, полив і розпушування ґрунту. Прополювання проводять не менше двох-трьох разів, а при необхідності доведеться повторювати до 4–5 разів за літо. Прополка — це чудова профілактика багатьох хвороб гладіолуса, запорука рясного і тривалого цвітіння.
Основними шкідниками гладіолусів є личинки різноманітних жуків, гусениць метеликів, слимаків тощо, яких чимало в усіх регіонах України. У сприятливі для розвитку та розмноження роки вони можуть завдати шкоди насадженням гладіолусів. Рослини втрачають декоративні якості або зовсім не цвітуть. Під час зберігання погіршується естетичний вигляд бульбоцибулин. Профілактика та запобігання розмноженню і поширенню шкідників – основний захід для збереження квіткової продукції та посадкового матеріалу.
У гладіолусів бувають грибкові, вірусні та бактеріальні хвороби. Всі хворі цибулини гладіолусів викидають, щоб не заразили інший посадковий матеріал. Після того як по осені цибулини будуть викопані, їх слід захистити від грибків і бактерій за допомогою 0,15% розчину марганцевокислого калію або 0,2 складу фундозола.
Наприкінці жовтня цибулини викопують, очищують їх від землі і висушують. Взимку бульбоцибулини зберігають в прохолодному (3–6 °С) і темному місці. Висаджують у відкритий ґрунт цибулини тільки після того, як ґрунт на глибині 10-13 сантиметрів прогріється до 10 °С. В помірній зоні це відбувається в середині або в кінці квітня.
Для поліпшення розвитку рослин і прискорення (на 7–10 діб) цвітіння бульбоцибулини можна на 15 годин замочити в розчині деревної золи (600–800 г на 10 л води) або мікроелементів (г на 10 л води): борної кислоти — 3, марганцевокислого калію — 2, сірчанокислої міді — 3, азотнокислого кобальту — 0,8, сірчанокислого магнію — 2,5, сірчанокислого цинку — 0,5–0,7. Щоб прискорити розвиток бульбоцибулин і одержати більш раннє (на 12–14 діб) цвітіння, за два-три тижні до посадки їх прогрівають при температурі повітря 22–25 °С і вологості 60%. Висаджують бульбоцибулини, як тільки набухнуть кореневі горбики.
Гладіолуси не люблять рости кілька років поспіль на тому ж місці. Вже на третій рік квіти починають хворіти, а на четвертий можуть занедужати всі рослини. Потрібно дотримуватись сівозміни — «золоте правило» садівника. Гладіолуси погано себе почувають, якщо потрапляють з теплої кліматичної зони в більш холодну, особливо, якщо рік виявився дощовим. Краще купувати посадковий матеріал, максимально адаптований до відповідної зони. Однак молоденькі пагінці досить легко пристосовуються і швидко ростуть. Дворічні цибулини не люблять рости поряд з більш могутніми гладіолусами, що їх гнітитимуть. Краще саджати один за одним: спочатку дрібні цибулини, потім середні і, нарешті, великі. А старі, з широким денцем, садять окремо. Перед саджанням цибулину треба очистити від твердої луски. Не всі новачки це знають, у результаті сходить дві-три рослини з 50 посаджених. Цибулину чистять не раніше, ніж за три-п’ять днів до посадки, а потім через день поливають.
Квіти не люблять рости на мало провітрюваних ділянках. Адже в таких умовах грибні хвороби розвиваються на них швидко, тому квіти хворіють і сохнуть, потрібно прополювати насадження не менше 5-ти разів на сезон. У спекотну погоду гладіолуси краще поливати раз на тиждень, але рясно. І тільки при стійкій спеці їх варто поливати щодня ввечері.