Вивчення кактусів

Автор: Литвиненко Ольга Олексіївна, 10 клас, слухач МАН України
Педагогічний керівник: Литвиненко Віра Валентинівна
Надруковано в Альманасі XVIІІ Всеукраїнської наукової конференції студентів і молодих вчених «Молодь: освіта, наука, духовність», організованої за сприяння Міністерства освіти і науки України, Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених, Всеукраїнської молодіжної громадської організації студентів-інвалідів «Гаудеамус»

Кактуси – відносно молоде сімейство рослин на нашій планеті; вони з’явилися в той час, коли на Землі вже царювали ссавці. Батьківщиною кактусів є Південна Америка, звідки вони розселилися по всій Західній півкулі.

На сьогоднішній день існують найрізноманітніші види домашніх кактусів, які відрізняються формою, розмірами, цвітом і кольором. Загалом, якщо ж задаватись питанням, скільки видів кактусів на Землі ростуть в диких чи домашніх умовах, можна отримати шок від цифри – 2,5 тисячі і їх кількість продовжує стрімко збільшуватись завдяки роботі біологів та селекціонерів.

90% ваги кактусів становить вода, а тому деякі з них називають бочками. Кактуси воістину унікальні рослини. Навіть фотосинтез у них йде інакше, ніж у всього іншого рослинного світу: вуглекислий газ збирається рослиною вночі, а не вдень. Пов’язано це з тим, що вдень, щоб уникнути втрат вологи, продихи кактуса закриті.

Вони пристосувалися до вбирання вологи з повітря, де її менше, ніж вуглекислоти. З точки зору біології кактуси діляться на 4 підродини. Однак, кактусоводам подібний поділ не цікавий. Вони поділяють кактуси або за зовнішнім виглядом, або за умовами життя в природному середовищі. За зовнішнім виглядом кактуси бувають: деревоподібні (молочайне дерево), чагарникові (опунція), травоподібні (пахіподіум), ліанові (епіфіліум).

В роботі ми вивчали кактуси, що знаходяться в учбовому кабінеті гуртка, а також ті, що були вирощені з насіння за попередні роки. При правильному догляді, а саме регулярному й щедрому поливанню з весни і до глибокої осені кактуси інтенсивно зростали. Вода для поливу бралася чиста і відстояна протягом доби, кімнатної температури. Узимку ми поливали рідко, а навесні для пробудження росту ставили молоді кактуси на підвіконня в сонячній кімнаті. Пару років ми дотримувалися всіх вимог по догляду та продовжували вивчати їх. Наступним кроком нашої роботи було визначення назв кактусів, які підростали. В одному з вазонів, де їх було 3, два були схожі між собою – Ехінокактуси Грузоні, а третій – Стетсонія. В іншому горщику ріс один кактус – Цереус Перуанський. І в третьому вазоні – два останніх, що за видовою приналежністю відносяться до Мамілярії Роданта.

Отже, батьківщиною кактусів є Південна Америка. Кактуси вирощені з насіння добре зростають в домашніх умовах, якщо їх правильно доглядати. Поливати рослини взимку потрібно рідше, ніж в інші пори року. Вуглекислий газ збирається рослиною вночі, бо вдень, щоб уникнути втрат вологи, продихи кактуса закриті. 90% ваги кактусів становить вода.