Інстинкти у тварин

Автор: Медовкіна В.А., 8 клас, слухач МАН України
Педагогічний керівник: Величко Алла Михайлівна
Участь та відзнаки:
  • Районний конкурс МАН: І місце
Надруковано в Альманасі ХIІІ Всеукраїнської наукової конференції студентів і молодих вчених «Молодь: освіта, наука, духовність», організованої за сприяння Міністерства освіти і науки України, Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених, Всеукраїнської молодіжної громадської організації студентів-інвалідів «Гаудеамус»

Собаки — вірні й віддані тварини. Вони можуть не тільки веселити, але і допомагати по господарству, на полюванні, брати участь у рятувальних операціях, захищати, охороняти, нести службу разом з людьми і багато іншого. Одним словом, собаки — розумні тварини. Людина впевнена, що вона розуміє собаку, а собака розуміє її, і — найголовніше — виконує її накази. Та не слід забувати, що собака — це приручений вовк, тому необхідно знати, за яких умов проявиться її інстинкт, з чим і пов'язана актуальність дослідження.

Ми живемо у великих містах, де тримати чотирилапого друга стало модним. Люди заводять великих і малих собак. Кожен містянин, напевно, не раз відчував легку нервозність при вигляді собаки, яка гуляє без повідка і намордника. А якщо це не просто середніх розмірів пес, а представник бійцівської породи, страх посилюється багаторазово. І здавалося б, до чого всі ці правила з утримання та догляду за домашніми тваринами, якщо кращий друг людини гуляє сам по собі, наводячи жах на перехожих, а господар на прохання переляканих людей забрати тварину спокійно відповідає: «Не бійтеся, вона не кусається». Чим керується господар, так думаючи? Невже людини здатна розуміти собаку повністю? Відповідь на це складне питання можна знайти, лише розібравшись в роботі нервової системи собаки та формуванні рефлексу, який дає собаці можливість виконувати команди свого господаря.

Вивчення діяльності нервової системи показало, що її відповіді на різні подразнення протікають за рефлекторним принципом. Поняття «рефлекс» було введено французьким вченим Р. Декартом більше 300 років тому. Усі рефлекторні реакції організму на різні подразники І. П. Павлов розділив на дві групи: безумовні і умовні рефлекси. І, незважаючи на вироблені умовні рефлекси, собака може не послухатись хазяїна.

Собака — перша домашня тварина, приручена людиною. Людина дуже довго оцінювача корисні властивості собаки: гострий нюх, тонкий слух, хороший зір, швидкий біг, витривалість і невибагливість. Протягом тисячоліть систематичного відбору, цілеспрямованого впливу в собаки вироблялася яскраво виражена прихильність до свого господаря, податливість до дресирування.

Науковою основою дресирування собак є вчення академіка| І. П. Павлова та його послідовників про вищу нервову діяльність, що становить головний зміст теорії дресирування всіх видів собак. У процесі дресирування дресирувальник впливає на поведінку собаки і змінює її у бажаному напрямку. Поведінкою вимуштруваної собаки управляє дресирувальник, він спонукає собаку своїми сигналами (командами і жестами) до здійснення певних дій (повернення на місце, охорона речей, розшук людини по слідах). Сукупність складних послідовних, спадково обумовлених актів поведінки, характерних для осіб даного виду за певних умов, називається інстинктом (від лат. instinctus — спонукання). Усі породи собак, яких понад чотириста, за призначенням і способами використання можна розділити на чотири види: службові, мисливські, кімнатно-декоративні і лабораторно-експериментальні.

Предметом нашого дослідження була собака породи Джек Рассел. Під час свого дослідження було сформовано умовний рефлекс: за винагороду (їжу) тварина навчилась подавати лапу. Собака здається зовсім слухняним, але якщо спробувати відібрати їжу, то пес стає агресивним і навіть може вкусити.

Таким чином, незважаючи на дресирування і прихильність до господаря, первісні хижацькі інстинкти часто беруть верх, тому слід пам’ятати, що відповідальність за поведінку собаки несе господар.