Сьогодні виповнюється 105 років від дня, народження великого педагога Василя Олександровича Сухомлинського! У його палкому серці жила велика доброта та любов до всього світу. Він не лише навчав, а й прищеплював кожній дитині найкращі людські якості, виховував доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі.
І в цей день нам хочеться поділитися есе до його слів: «Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості.» В. Сухомлинський.
Ми вчителі маємо справу із самим ніжним, самим чуттєвим, що є у природі − із дітьми. Це немов квіточки, які ще не розпустилися. Надзвичайна ніжність та обережність потрібна для того, щоб не зламати цю квітку та дати їй можливість розкритись у всій своїй красі та неповторності.
Оскільки зовнішній світ має великий вплив на внутрішній світ наших квіточок. Необхідно наповнити їх оточуючий світ сонцем, теплом та яскравими фарбами життя, навчити дітей бачити прекрасне, а в подальшому − створювати це прекрасне своїми руками. Як писав Бертольд Брехт, «Все прекрасне, існуюче в навколишньому світі і створене людиною для інших людей, повинне доторкнутись до серця дитини та облагородити її».
Як вчитель образотворчого мистецтва, я ставлю головною своєю задачею − творчий розвиток дитини, звертаючи особливу увагу на розвиток уяви та фантазії. У кожному завданні, на кожному заняті вихованцям дається можливість для простору фантазії, підтримується відхід від шаблону, привнесення у роботу власних образів. Важливо розкрити потенціал дітей, вивільнити їх творчу енергію, запалити промінчик творчості та не дати йому згаснути у майбутньому.
На мою думку, малювання − це простий, а головне приємний спосіб для розвитку дитини. Цей процес стає яскравим, захоплюючим, наповненим живими образами, грою та творчістю. Діти одразу потрапляють у казковий світ мистецтва і діляться своїми почуттями у картинах, вчаться не тільки зображати красу, а й відчувати її.
Образотворче мистецтво є чудовим способом пізнання та сприйняття навколишнього світу. Це дуже розповсюджений вид дитячої творчості. Він близький та зрозумілий дитині, глибоко лежить у її природі, адже є найпершим та найбільш емоційним видом дитячої творчості і знаходить своє відображення у дитячих малюнках. Юні творці у своїх роботах відкривають віконце до свого особливого світу.
Добре відомо, що світ дитини яскравий та сповнений незвіданого. В дитячому віці ми мислимо творчо та оригінально, без шаблонів. Дитина весь час прагне дізнатися щось нове: робить відкриття, бачить незвичайне у звичайному, пропонує нестандартні шляхи вирішення проблем, задає несподівані питання. Я вважаю, що мені дуже пощастило, адже в мене є можливість мандрувати цією чудовою та загадковою країною дитинства, мешканці якої багато знають, багато розуміють, але в них ще замало досвіду і цей досвід вони отримують від нас – дорослих.
Від усієї виконаної роботи отримуєш велике задоволення і виникає бажання, як можна довше знаходитись у дитячому світі. Але ж, ми теж діти, просто дорослі і з великим багажем знань, які передаємо нашим квіточкам – дітям. Із трепетом піклуємось про них, підливаємо до них «водичку знань», освічуємо «промінчиками добра та краси» і просто не заважаємо їм розкриватися та розпускатися. Даємо можливість пізнавати оточуючий світ через красу, гру, музику, малюнок, фантазію та творчість, аби в подальшому, ставши дорослими, вони забрали із собою у життя чудові якості та залишали почесне місце для дива.
