19 травня День вишиванки

Гуртківці «Медики-екологи» ТО «Розмарин» керівник Величко А.М. долучились до Всесвітнього дня вишиванки, яке припадає цього року на 19 травня. Вихованці надіслали свої світлини в вишиванках, вишивки рушників, малюнки, а ще до цих світлин додаєм свої дитячі вишиваночки: я - керівник гуртка «Медики- екологи» та моя рідна сестра Валентина Михайлівна. Ці дорогі серцю дитячі вишиваночки були вишиті нашою матусею Катериною Петрівною, і які ми свято зберігаєм.

Це свято не прив'язане до державного чи релігійного свята, воно є швидше символічним. В умовах війни з росією та надзвичайної консолідації українського суспільства День вишиванки в Україні буде ще однією можливостю заявити про те, що ми - українці, вільний народ незалежної держави, яка відчайдушно бореться з російським загарбником. Це свято покликане зберегти українські народні традиції через етнічний вишитий одяг. У День вишиванки кожен, хто хоче підкреслити своє українське походження, а також просто підтримати Україну, може одягнути вишиванку.

Вишиванка – це не елемент одягу українців, це дещо більше. Оберіг, культурний код, невіддільна (частина/ознака) частина самосвідомості, символ України та той місток, який єднає сьогодення з минулим, нас сучасних із нашими пращурами. З давніх-давен вишита сорочка супроводжувала українця від народження і до смерті. Дитину, яка народилася, загортали у вишитий рушник і викладали на вишиванку. Ховали українців також у цій чарівній сорочці. Її вдягали на свята та носили щодня.

Проте були й такі часи, коли за національний стрій українців вбивали, а більшості доводилося ховати вишиванку у скрині і милуватися нею лише у скрині. Проте найжахливіше позаду. Тепер вишиванка є не тільки модною, актуальною. Дівчата частіше стали вишивати сорочки собі та коханим, відтворюючи таким чином давню традицію, а у сучасних вбраннях стало більше вишитих елементів. Наші вишиванки стали трендом і за океаном. Все більше іноземних зірок не тільки замовляють, а й носять вишиванки та вишиті сукні.

Цікаві факти про вишиванку

Українській вишиванці багато років. Перші згадки про вишиту сорочку сягають четвертого століття, проте зразків не залишилося. Вишивання рушників і сорочок – суто жіноче ремесло, якому мами навчали дочок і передавали свої знання у спадок. Чому жінки? Все дуже просто. Вважалося, що жінки є берегинями роду і володіють позитивною енергією, яку передають завдяки вишивці. Саме тому вишиванку вважають оберегом. Важливою традицію для дівчини на виданні було пошиття приданого – рушників та вишиванок. Спочатку дівчина дбала про свій одяг, а після закінчення вишивання, бралася за сорочку майбутнього чоловіка. Тут також було чимало прикмет: наприклад, вишивати заборонялося вночі, це було потрібно робити лише наодинці і братися за роботу можна було лише з новою голкою, щоб уникнути зайвих очей. Також найкращий період для вишивання приданого – Великий піст. Перед початком дівчата молилися. Якщо голка ламалася, а нитки плуталися – це вважалося поганим знаменням.Вишивання хрестиком є найпопулярнішим. Завдяки цій техніці прадавні українки могли відтворювати геометричні, рослинні та інші візерунки.

Кожному регіону України притаманна своя вишивка: орнамент, кольори і навіть розташування вишивки на сорочці. Завдяки своїм особливостям, усі вишиванки відрізняються. Таким чином наші пращури могли відрізнити "свого" і "чужого". Вишиванка може розповісти багато чого про свого власника. Саме тому вишиванка є кодом.Завдяки орнаменту, кольору вишивки та кольору полотна, з якого зроблена сорочка, у давні часи можна було зрозуміти, хто ж стоїть перед тобою. Наприклад, чорні вишиванки годилося носити чоловікам, грубе полотно обирали для повсякдення, вибілене – для святкових подій. Сині вишиванки вдягали жінки, які вже не планували мати дітей чи маленькі дівчатка. Тобто, бачимо, що вишиті сорочки різнилися і за гендерною ознакою.

День вишиванки придумала студентка Чернівецького університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. З 2006-го року у всьому світі у третій четвер травня відзначають Міжнародний день вишиванки, під час якого усі охочі вбираються у вишиванки: ходять на роботу, і у школу. Також влаштовують цілі паради людей у вишитих сорочках і встановлюють світові рекорди.