Імовірність розвитку наркоманії визначається двома якісно різними обставинами: ризиком спробувати наркотик і ризиком стати наркоманом. Ризик спробувати наркотик визначається перш за все соціальним оточенням людини, а також її вихованням, тобто зовнішніми чинниками. А ось ризик стати наркоманом після такої спроби визначається переважно спадковістю.
Наукові дослідження свідчать про те, що схильність до залежності від психоактивних речовин проявляється в поколіннях згідно із законами генетики. Якщо особа з такою схильністю протягом свого життя жодного разу не спробує наркотик, її схильність не може реалізуватися у вигляді наркотичної залежності, і людина залишається здоровою. Отже критично важливим моментом у розвитку наркоманії є саме перша спроба наркотику.
Профілактика наркоманії вкрай важлива, і ця делікатна справа повинна починатися з сім’ї. Батьки повинні розуміти, що підґрунтям профілактики може бути повага до дитини, відкрите спілкування і довірливі відносини у родині.
Сьогодні в Україні середній вік, в якому діти пробують наркотики, – 14 років. Значить до цього віку підлітки повинні мати чітку позицію відмови від наркотиків, і профілактика наркоманії повинна починатися набагато раніше.
Профілактика наркоманії в школах та інших навчальних закладах повинна бути обов’язковою і мати систематичний, масовий характер. Інформація, яка надається в доступній для дітей формі з урахуванням вікових особливостей, спрямована на формування однозначної позиції відмови від наркотиків.
Схильність до вживання наркотиків може виявитися приблизно у віці 10-12 років. У більшості випадків вживання наркотиків вперше в житті відбувається з цікавості та бажання пережити щось надзвичайне. Дорослі повинні пам’ятати про небезпеку і бути уважними до дітей та підлітків.
Проблеми боротьби з незаконним обігом наркотиків є надто актуальними як для багатьох країн світової спільноти, так і для України.
Боротьба з наркоманією ведеться, в перш чергу, на законодавчому рівні. Практично в усіх країнах передбачені жорсткі кримінальні санкції за виробництво, транспортування та розповсюдження наркотичних засобів. Велике значення має популяризація та утвердження здорового і безпечного способу життя, життя без наркотиків. Дуже важливо усвідомлювати, що наркоманія – скоріше за все, захворювання суспільства, ніж особистості. Тому більшість дослідників проблеми схиляються до думки, що слід створювати в суспільстві такі умови, які б не сприяли зловживанню наркотичними речовинами. Наприклад: популяризація занять фізичною культурою і спортом серед відповідних вікових груп і верств населення, особливо серед дітей та молоді; створення мережі спортивних майданчиків і споруд з необмеженою доступністю до занять фізичною культурою, заняття в дитячих центрах за інтересами – все це буде сприяти гармонійному розвитку особистості.
Люди часто думають: “Наркоманія — це хвороба дурнів і слабаків. А я розумніший, у мены сильна воля. Я можу покинути будь-коли”. Насправді ж той, хто так думає, вже завис над прірвою…
В останні десятиліття людство постійно шукає універсальний, простий і дешевий спосіб лікування наркоманії. Пропонуються різні системи гіпнозу і кодування, хірургічні методи (спеціальні операції на головному мозку, блокуючі центри, що відповідають за формування залежності), численні методи медикаментозного лікування, психотерапевтичні методики й реабілітаційні програми. Досвід показує, що діючими виявляються тільки ті методи лікування, що ставлять собі за мету навчити людину жити без наркотиків.
Боротьба з наркоманією наразі не втрачає своєї актуальності. Реальна ціна вживання наркотиків – втрата власного здоров’я, здоров’я дітей, щастя близьких, шкода оточуючим і всьому суспільству.
Наркоманія – це виклик усьому людству і кожній сім’ї окремо. І від того, як ми на нього відповімо, залежить наше майбутнє.