Стаття Литвиненко Віри Валентинівни, керівника гуртка медицини «Первоцвіт» про рух і його вплив на здоров'я та розвиток дітей, як ніколи, актуальна зараз, в умовах карантину та вимушеної ізоляції, коли фізична активність обмежена, а діти прикуті до екранів моніторів, планшетів, телевізорів. Починайте день з ранкової зарядки та не забувайте про фізкультхвилинки протягом дня! Будьте здорові!
Ознайомитись з повним текстом методичної розробки можна за посиланням:
Дана розробка адресована вчителям шкіл та керівникам гуртків позашкільних навчальних закладів, усім тим, для кого небайдуже майбутнє нашої нації, і хто відповідально ставиться до збереження здоров’я молодого покоління. В ній розкривається сутність здорового способу життя, його формування та набуття навичок по збереженню здоров’я дітей. Мета даної роботи – виховання у дітей свідомого відношення до власного здоров’я, як до головної цінності життя, формування поняття про здоровий спосіб життя
Здоровий спосіб життя – це управління здоров’ям, способом пристосування (адекватизації) і виховання поведінки, а ця діяльність знаходиться в полі професійних інтересів і компетенції педагогів системи освіти.
Педагог повинен допомогти учню набути необхідну мотивацію, яка основана на індивідуальних потребах і дати можливість отримати необхідні знання. Спільними зусиллями педагога і учня повинна вибудовуватись модель формування здорового способу життя (ЗСЖ). Існує понад 600 визначень здоров’я. Професор А.А. Остроумов вважає, що: «Здоров’я – це природний стан, рівноваги між потребами середовища і силами організму».
Патофізіологи дають наступне визначення: «Здоров’я - це існування, яке допускає найбільш повноцінну участь у різних видах суспільної і трудової діяльності». Стан здоров’я людини є не лише важливим індикатором суспільного розвитку, але і могутнім трудовим, економічним і культурним потенціалом.
Катастрофічне падіння якості здоров’я дітей та підлітків - реальність нашого часу. Основною причиною погіршення стану здоров’я підростаючого поколінні є низька санітарна культура, відсутність елементарних гігієнічних навичок і безвідповідальне відношення до свого здоров’я.
Якщо мета освіти – розвиток людини, то в складних обставинах головним напрямком шкільної і позашкільної освіти, а також виховання, - має стати вивчення факторів збереження здоров’я та формування ЗСЖ.
ЗСЖ – передумова для розвитку різних сторін життєдіяльності людини, досягнень нею активного довголіття і повноцінного виконання соціальних функцій, для активної участі в трудовій, суспільно-побутовій формах життєдіяльності.
Актуальність ЗСЖ викликана зростанням і змінами характеру навантажень на організм людини в зв’язку з ускладненням суспільного життя, збільшення ризиків техногенного, екологічного, психологічного і військового характерів, які провокують негативні зрушення в стані здоров‘я.
1. Елементи здорового способу життя.
В здоровий спосіб життя (ЗСЖ) входять такі складові, більшість з яких є базовими:
- виховання з раннього дитинства здорових навичок і звичок;
- оточуюче середовище: безпечне і сприятливе для існування, знання про
вплив несприятливих факторів оточуючого середовища;
- відмова від паління, наркотиків і вживання алкоголю;
- здорове харчування: помірне, що відповідає фізіологічним особливостям
конкретної людини;
- рух: фізично активне життя, включаючи фізичні вправи;
- особиста і загальносуспільна гігієна: сукупність гігієнічних правил,
дотримання яких дає можливість зберегти і зміцнити здоров’я, володіння
навичками першої допомоги.
Існують і додаткові аспекти ЗСЖ:
- емоційне самопочуття: психогігієна – вміння долати власні емоційні
проблеми;
- інтелектуальне самопочуття: здатність людини дізнатись і
використовувати нову інформацію для оптимальних дій в нових
обставинах – позитивне мислення;
- духовне самопочуття: здатність визначити дійсно значимі
конструктивні життєві цілі, прагнути до них і досягти їх – оптимізм.
2. Формування здорового способу життя.
Формування ЗСЖ є одним із важливих напрямів сімейного виховання. Адже кожен з батьків бажає, щоб дитина виросла фізично й психічно здоровою, без шкідливих звичок.
Багато в чому формування ЗСЖ залежить від традиційних складових: стилю життя сім‘ї, способу організації життя, характеру взаємостосунків між подружжям, участі обох батьків у вихованні, правильної організації вільного часу сім’ї, ставлення самих батьків до вживання алкоголю, паління, застосування наркотичних речовин. Отже, спосіб життя сім’ї в основному обумовлює і спосіб життя дітей. Свідченням того, що батьки є надзвичайним та впливовим джерелом формування ЗСЖ є те, що 36% 10-16-річних дітей повністю довіряють батькам і відверто обговорюють з ними будь-які питання, а ще 52% довіряють батькам, хоча деякі питання не можуть з ними обговорювати. Таким чином, виходить 88% підлітків довіряють батькам, а це значить, що довіряють і тій інформації, яку вони отримують від них.
Разом з тим, існують певні проблеми щодо впливу батьків на формування ЗСЖ у неповнолітніх. Так, 15% 10-14-річних дітей відверто стверджують, що вживали алкогольні напої у більшій кількості ніж дозволяли батьки.
Можна сказати, що батьки є одним з основних джерел отримання інформації щодо здорового способу життя для дітей, підлітків та молодих людей.
Педагог має завжди пам'ятати, що процес формування ЗСЖ не короткочасна компанія, яка поширюється на деякі групи дітей, а широке суспільне явище, розвиток якого здійснюється в ряді поколінь. Сучасний стандарт здоров'я підлітків потребує пріоритетної уваги і досягти цього можна формуванням ЗСЖ в навчальному закладі. Високий рівень захворюваності серед дітей і підлітків потребує невідкладних заходів по виробленню мотивації до здорових потреб. А тому велика відповідальність в попередженні захворювань і стимулюванні ЗСЖ належить як школі так і позашкільним навчальним закладам.
Прищеплення учням навичок особистої гігієни дає можливість підвищення медико-гігієнічної культури, попередженню багатьох хвороб, травматизму, короткозорості і порушення постави. Набуті учнями навички по формуванню ЗСЖ будуть надійною основою у попередженні хвороб, коли діти стануть дорослими. Низький рівень здоров'я деяких учнів негативно впливає на процес засвоєння нових знань, що відображається на успішності. Великий педагог В.А. Сухомлинський писав: «Піклування про здоров'я – це найважливіша праця вихователя. Від життєдіяльності, бадьорості дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили».
Одним з основних способів покращення самопочуття учнів є проведення фізкультурних хвилин на уроках. Цей процес можна використовувати в молодших, середніх і навіть старших класах, адже учням необхідний час для релаксації. При застосуванні фізкультурних пауз, у учнів відбувається формування таких якостей, як згуртованість, відповідальність, контактність і організованість.
Крім того, фізкультпаузи стають:
- одним із резервів мотивації у вихованців до збереження власного здоров'я;
- доступним без фінансових затрат засобом профілактики втомлюваності і
гіподинамії, а також можна їх використовувати під час навіть предметного
навчання. Малорухливий спосіб життя учнів, а саме довготривала робота сидячи
за комп'ютером, призводить до втрати м'язевої сили, слабкості м'язів – саркопенії.
Саркопенія – один із п'яти основних факторів ризику захворюваності, старіння та смертності. Погіршення стану м'язів починається вже в 25 років і при цьому втрачається 10% м'язової маси, після 50 років – втрачається ще 40%, а три тижні суворого постільного режиму здатні ослабити людину більш, як на 20 років активного життя (Ендрю Маркс, США). Найкраща профілактика від саркопенії – це спорт. Учням необхідна постійна комбінація тренувань, вправ з аеробіки та силових навантажень.
Отже, формування ЗСЖ серед учнів залежить від спільних зусиль педагогів, медичних працівників, батьків і широкої мережі державних і суспільних організацій. В прогнозах формування ЗСЖ не слід робити ставку на швидке покращення здоров'я через рік-два. Процес формування ЗСЖ довготривалий, трудомісткий, але слід зазначити, що це найбільш ефективний засіб в збереженні власного здоров'я. Тяжко не погодитись з М.М. Амосовим, який стверджував:
«Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і визначні, замінити їх нічим не можливо». Девізом формування ЗСЖ у учнів має бути формула: «Освіта не можлива без здоров'я, освіта - для здоров'я».
3. Набуття навичок ЗСЖ.
Навички – свідомі, базовані на заняттях дії, що виконуються в результаті багаторазового повторення окремих практичних та теоретичних завдань, передбачених програмою навчального предмета і мають автоматизований характер.
Кардинальні зміни у структурі особистості дитини, яка вступає в підлітковий вік, відзначаються якісним зрушенням у розвитку самостійності, через що порушуються стосунки між дитиною і середовищем, які існували раніше.
Центральною і специфічною рисою у особистості підлітка є те, що він починає уявляти та прагне бути, вважатися вже не дитиною, а дорослим. «Відчуття дорослості», як специфічне новоутворення самосвідомості – стрижнева особливість особистості, її структурний центр, оскільки виражає нову життєву позицію підлітка по відношенню до себе, до людей і світу. Найчастіше в цей період дитина може схибити і спробувати алкоголь, наркотики чи цигарки з цікавості, через легковажність.
В цей період шляхом співбесід, лекцій потрібно доносити тему про шкідливі звички та їх наслідки до свідомості дитини. Шкідливі звички – це насамперед проблеми молоді, а тому кожному з вихованців потрібно довести та усвідомити, що вживання наркотиків, алкоголю, тютюну не просто шкодить здоров'ю людини, а знищує, вбиває її.
Запобігти шкідливим звичкам серед підростаючого покоління – основне завдання педагогів. Дослідження свідчать, що середній вік початку прийому алкоголю 11-13 років, коли алкоголь особливо активно впливає на несформований організм, поступово руйнуючи його. Підлітковий алкоголізм в Україні набув загрозливого масштабу – перша сходинка в списку 41 країни світу, 40% малолітніх.
За останні роки на 20% зросла кількість підлітків, що палять. І це не випадково. Бо близько 70% батьків опитаних школярів палять. Людина, що палить – не може використати даний їй природою потенціал, інтелектуальний розвиток гальмується, успішна кар'єра залишається мрією. Якщо раніше починали палити в 13-14 років, то зараз 8-9-10-річні діти. У віці 12-13 років із 700 опитаних курців 2/3 звикли до куріння відразу.
Середній вік початку прийому наркотиків 13-15 років, а в деяких містах нашої країни ще менший - 9-13 років. Наркоманія тяжка хвороба, що швидко розвивається. Середня тривалість життя після початку регулярного прийому наркотиків становить 7 років.
Основним завданням дидактики є обґрунтування шляхів активації пізнавальної діяльності учнів. Як зазначив Руссо і інші «В центрі навчання повинен перебувати учень, а головне завдання вчителя – стимулювати його пізнавальну діяльність». Діти вчаться ефективно, коли їх навчання занурене в спілкування, де відбувається взаємодія всіх учасників навчально-виховного процесу – вчителя і учнів, учнів з учнями. В даному випадку можна використовувати тренінги, дебати. Нами використовувалась організація навчально-виховного процесу при застосуванні постановки вистави, сценарій якої ми розробили (Додаток 1).В даному випадку відбувалось групове навчання, під час якого вирішувалось багато виховних і розвивальних завдань, набувались навички ЗСЖ.
Найдавніший метод дидактичної роботи бесіда-діалог між учителем і учнем, який дає можливість за допомогою цілеспрямованих і вміло сформульованих питань спрямувати учнів на активацію отриманих знань про шкідливі звички. Крім того, додавати інформацію про реальні приклади з життя, з метою набуття навичок ЗСЖ. І таких бесід потрібно проводити побільше, щоб забезпечити продуктивність і рефлексію.
Під безпечною поведінкою розуміється формування такого стереотипу поведінки підлітка, який в змозі в будь-якій ситуації (стресу, зовнішнього тиску і т.д.) протистояти негативним діям соціального середовища, зберегти адекватну самооцінку, самоповагу.
Серед європейських країн Україна займає перше місце за кількістю ВІЛінфікованих. Навички захищеної поведінки у підлітків мають бути пов’язаними з різким ростом кількості ВІЛ-інфікованих людей.
Потрібно формувати життєву позицію, яка дозволить зберегти здоров’я в реальному випадку. Навчитись говорити «ні» в складній ситуації не менш важливо, ніж знати математичну формулу.
Старших учнів можна привертати до роботи з меншими, вони можуть формувати довіру у дітей, користуються повагою, авторитетом у підлітків і мають відповідні знання з даної проблеми. Метод «рівний-рівному» - має велику перевагу в просвітницькій роботі серед молоді щодо ЗСЖ, а це дуже важливо при набутті навичок. Світ дорослих і світ дітей – це два окремі світи, то останнім часом щораз більшої популярності набуває метод «рівний-рівному». Він є одним з ефективних методів, який базується на інтерактивному підході та враховує особливості впливу підлітків на однолітків. Оскільки в підлітковому віці важливим є «бути як усі», то вплив ровесників підсилює тенденції зміни негативу на позитив, наближує індивідуальну поведінку до соціальних норм.
Перевагою такого методу є те, що вплив «рівний – рівному» відбувається у процесі спілкування і в школі, і за її межами, і під час спеціальних занять, а також в повсякденній діяльності.
Оволодіння життєвими навичками є поступовий, поетапний процес, що супроводжує, а в деяких випадках визначає період особистісного зростання. Для підвищення ефективності формування навичок цей процес має бути неперервним та суперечливим. На формування навичок впливає багато чинників, які взаємодоповнюють один одного (родина, школа, позашкільні навчальні заклади), а також чинників, що протидіють або конкурують (територіальні компанії, асоціальні та дисфункційні родини). Тому до аспектів формування навичок включається також необхідність вироблення навичок нейтралізації негативного впливу на підлітка. Слід також зазначити, що в процесі особистісного зростання вимоги до кожної навички невпинно зростають і вимагають додаткового навчання на новому, вищому етапі.
Для уточнення головних напрямків просвітницької роботи серед гуртківців можна проводити анкетування учнів. (Додаток 2) Після проведення анкетувань потрібно зробити аналіз і акцентувати увагу на вікові особливості дітей.
Другим етапом роботи бажано проводити конкурси «Діти за здоровий спосіб життя» в наступних номінаціях:
- кращий малюнок (5-7 клас)
- кращий вірш (8-10 клас)
- краща науково-теоретична робота (9-11 клас)
- кращий плакат (6-11 клас)
- краща доповідь (9-11 клас)
Цей етап дозволяє залучити учнів до створення творчих робіт, розвивати самостійне мислення. Всі конкурсні роботи мали своє гасло:
- для малюнків – «Діти проти СНІДу»;
- для віршів – «Молодь за здоровий спосіб життя»;
- для науково-теоретичних робіт - «Паління, алкоголь, наркотики - це не для
нас»;
- кращий плакат - «Ми знаємо, думаємо і робимо»;
- краща доповідь - «Про це повинні знати всі».
Під час конкурсів можна проводити виступи та тематичні виставки робіт. В заключному етапі визначаються переможці (кращі роботи віршованих номінацій є в Додатку 3), а також фотографії виставкових малюнків (Додаток 4). Ефект від такої роботи може бути дуже великим, і не залишить нікого з учнів байдужим.
Наступним методом набуття навичок може бути постановка вистави під назвою «Служба ЗСЖ» (Сценарій у Додатку 1). Учні повністю залучаються до процесу навчання і краще й охочіше навчаються тоді, коли вони виступають «акторами», а не лише «спостерігачами». Ми використовували форму навчання – рольову гру, як шлях активації пізнавальної діяльності. В даному випадку в центрі навчання учень, як актор, а вчитель мав завдання стимулювати пізнавальну діяльність учня, з метою набуття навичок ЗСЖ.