В архіві ТО „Писанкарик” зберігаються матеріали дослідження писанок Курщини Олександри Сажченко. А за її колекцію писанок Курщини вона отримал диплом другого ступеня в Всеукраїнському Конкурсі”Знай і люби свій рідний край” в 2018-2019 навчальному році. Подаємо короткий зміст дослідження.
В українському писанкарстві є особлива писанка – Курська. Їй випала нелегка доля забуття та складний шлях до відродження. Курські писанки рослинну символіку наблизили до геометричного орнаменту. Найбільш поширені писанкові елементи курських писанок – сосонки, хрести, зірки, грабельки, крапки. Композиції цих писанок дуже нагадують композиції гуцульських писанок.
Звідки ж з’явилися писанки на території сучасної Російської Федерації?
В своїй книзі „Українська писанка” Віра Манько територію сучасної Курської, Белгородської та Вороніжської областей називає Північною Слобожанщиною.
З давніх-давен ця територія називалась Посем’є. Вона була частиною Сіверської землі, що розкинулась вздовж річки Сейм. У часи Київської Русі на цих територіях утворилося Курське князівство, як частина Чернігівської землі. Воно надійно охороняло Київську Русь від ворожих степовиків-пполовців. Але під навалою монголо-татарів впало Курське князівство. Надовго замовкло на цій землі українське слово. А ті запустілі території назвали Диким Полем.
На початку 16 століття московське князівство заволоділо незалюдненим на той час Диким Полем. Але захищати ті землі від набігів степовиків Московський уряд залучає українських козаків. І почалося активне заселення східно-української землі козаками. Вони йшли туди з худобою, чумацькими возами, з церковним майном, з попами та вчителями для своїх дітей. Осідали вони міцно і розумно. Ці поселення називалися „слободами”. А сама ця земля -- Слобідською Україною.
У 1767 році Слобідська Україна стала Слобідсько-Українською губернією Російської Імперії з центром у Харкові. В 1835 році Слобідсько-Українську губернію було зліквідовано. Більшість її південної території перейменовано на Харківську губернію, а менша північна увійшла до Воронізької і Курської губернії. Багато історичних подій зробили свій відбиток на національну сутність населення Північної Слобожанщини, але й досі в більшості з них тече українська кров. Бо це ж їхні предки переселяючись з різних куточків України прихопили із собою не тільки майно, а й духовну культуру та народну традицію. Це і підтверджує українське походження курської писанки.
Останні взірці курських писанок були знайдені, вивчені та описані дослідниками на межі 19 та 20 сторіч. Завдяки цим людям ми маємо можливість писати та споглядати прекрасні витончені писанки Курщини.