Віртуальна літературна екскурсія до Переяслав-Хмельницького
Після першого дня весни, який згідно з народною традицією припадав на день преподобної мучениці Євдокії (14 березня), ми планували здійснити краєзнавчу екскурсію до міста Переяслав-Хмельницького Київської області. Але постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. у країні з 12 березня по 3 квітня введено карантин. Тож ми сьогодні здійснимо віртуальну літературну екскурсію до Переяслава-Хмельницького.
Переяслав-Хмельницький значиться в туристичних путівниках як місто-музей (їх тут дійсно багато бл. 30). Для України це абсолютний рекорд: на одну особу припадає один музей на 1000 жителів населення міста. В його околицях знаходяться мальовничі береги річки Трубіж, поряд тече Борисфен («той, що тече з півночі»), як в давнину називали стародавні греки Дніпро, неподалік – Канівське водосховище. Юним киянам вдалося побувати на правому березі Канівського водосховища, коли ми відвідували Трипілля Обухівського району, а тепер віртуально помандруємо лівим берегом штучної водойми (рис. 1).
Рис. 1. Старовинна українська хата у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав». Фото із особистого архіву.
Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» бере початок із знаменитого переяславського скансену – Музею народної архітектури і побуту Середньої Наддніпрянщини. Це територія першого із створених Михайлом Сікорським в Україні музеєм під відкритим небом в 1964 році. На площі 25 га, серед рукотворного краєвиду, встановлено понад 300 об’єктів, з яких 122 – пам’ятки народної архітектури. В інтер’єрах знаходиться понад 20 тис. експонатів: речі побуту та вжитку, знаряддя праці, витвори народних майстрів, археологічні матеріали, документи, світлини.
Тут можна оглянути традиційне житло представників Зарубинецької (ІІ ст. до н. е. – ІІ ст.) і Черняхівської (І – ІV ст.) археологічних культур, реконструйоване половецьке святилище із кам’яними бабами, козацьку заставу ХVІІ ст., багаточисельні вітряні млини та ін. (рис. 2).
Рис. 2. Схематичний план укріплень та пам’яток Переяслава Х – ХІІІ ст. Фото із особистого архіву.
Оригінальні експозиції житлово-виробничих комплексів скомпоновані з достовірних споруд і речей та розміщені у властивому для них оточенні.
У Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в окремих архітектурних пам’ятках та спеціально побудованих павільйонах функціонують двадцять три тематичних музеїв.
Дуже цікаві для відвідування масові заходи заповідника: Різдвяне дійство, Масляна, Зелена неділя та Свято майстрів.
Коротко розповімо про літературні музеї.
Меморіальний музей Григорія Сковороди (вул. Сковороди, 52) знаходиться поруч з величним Вознесенським собором (1695 – 1700) у будинку колишнього колегіуму – пам’ятнику архітектури ХVIII ст., збудованого у архітектурному стилі українського бароко. Відкриття колегіуму відбулося 2 жовтня 1738 року, а через п'ятнадцять років єпископ Переяславський Іван Козлович побудував нове цегляне приміщення. Колегіум – одноповерхова споруда з чотирма класними кімнатами, вестибюлем, бібліотекою і келією. Тут у 1733 році читав лекції з пиїтики великий український філософ-гуманіст, просвітитель і поет Григорій Савич Сковорода (рис. 3).
Рис. 3. Воскова фігура Григорія Сковороди в його меморіальному музеї. Фото із особистого архіву.
В 1972 році, коли відзначалося 250-річчя від дня народження філософа, за рішенням уряду України в цьому приміщенні створено меморіальний музей, експозиція якого висвітлює літературну та педагогічну діяльність Сковороди на Переяславщині.
У первісному вигляді відтворено обстановку вестибюлю та бібліотеки колегіуму, класу поетики, в якому викладав Сковорода, його келії. Велику цінність становлять живописні твори художників ХVIII ст. Для своїх учнів Сковорода написав посібник поетики – «Расужденіе о поэзіи и руководство к искусству оной».
Музей «Заповіт» Т. Г. Шевченка організовано в будинку переяславського лікаря А. О. Козачковського (1812 – 1889). На запрошення А. Козачковського Т. Шевченко приїздив до Переяслава чотири рази: влітку і восени 1845 року і двічі у 1859 році. Це був час, коли народжувалися твори «Переяславської осені Кобзаря», які увійдуть до збірки Тараса Шевченка «Три літа». Переяславський цикл у літературній творчості Т. Г. Шевченка відтворений у літературно-художніх залах музею та меморіальній кімнаті, де був написаний безсмертний «Заповіт» («Як умру, то поховайте…») у ніч з 24 на 25 грудня 1845 року хворим поетом, який став перлиною світової політичної поезії. Напередодні 18 листопада 1845 року у Переяславі Тарас напише поему «Кавказ», присвячену своєму другові Якову де Бальменту, який ілюстрував його ранні твори.
Меморіальний музей класика єврейської літератури Шолом-Алейхема (вул. Літописна, 2) відкритий в 1978 році на честь 120-річчя з дня народження письменника. Він знаходиться на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в будинку ХІХ ст. Перед будинком встановлено пам’ятник Шолом-Алейхему – роботи відомого скульптора Альтшулера.
Соломон Нахумович Рабинович – дійсне ім’я Шолом-Алейхема (з 1883 року взяв псевдонім Шолом-Алейхем, що означає традиційне єврейське вітання «Мир вам!») народився 2 березня 1859 року в Переяславі. У 1876 році закінчив з відзнакою Переяславське повітове російськомовне училище.
У Переяславі відомий єврейський письменник написав свої перші твори, зокрема «Словник» (або «Лексикон мачухи»). Ця книга згадується у його пізнішому автобіографічному творі «З ярмарки», в якому письменник зазначає, що це його перший літературний твір. У віці 15 років, перебуваючи під враженням від прочитання роману Даніеля Дефо «Робінзон Крузо», він написав власну версію повісті, назвавши її «Єврейський Робінзон Крузо». Його перу належать знамениті твори «Тев’є-молочар» (рис. 4), «Блукаюча зірка», «Пісня пісень» і багато ін.
Рис. 4. Перший повний переклад повісті «Тев’є-молочар» українською мовою з їдишу опублікований видавництвом «Знання» у 2017 році.
У другій кімнаті відтворено робочий кабінет батька письменника, в якому любив працювати Шолом. Тут знаходяться меморіальні речі із будинку батьків – стіл, етажерка, столик, на столі – письмове приладдя, на столику – єврейські журнали «Восход», «Русский еврей» кінця ХІХ – поч. ХХ ст. На етажерці стоять твори М. Некрасова, Т. Шевченка, Ф. Достоєвського, Л. Толстого, єврейська література 60 – 70 років ХІХ ст. (твори Авраама Мапу).
Поруч кімната, в якій показано життєвий і творчий шлях письменника від закінчення повітового училища до останніх років життя. Багато років Шолом-Алейхем жив в Одесі і Києві. А в 1905-му, рятуючись із сім’єю від єврейських погромів, покинув батьківщину. Потім були Швейцарія, Німеччина, Америка. Помер письменник від туберкульозу в 1916 році в Нью-Йорку (США).
У експозиції подані види Переяслава того часу, повна збірка творів Шолом-Алейхема, театральні афіші вистав та твори письменника, які популярні в багатьох країнах світу.
Більш детальніше про інші музеї, які входять до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» ви можете прочитати у книзі «Переяслав мовою музеїв» (К. : НВФ «Світа», 2000).
Завершуємо віртуальну літературну екскурсію біля Монумента у Переяславі на честь першої згадки в літописах назви «Україна». Про цю подію розповідається так: у 1187 році у бою з завойовниками був смертельно поранений Переяславський князь Володимир Глібович. Про це літописець залишив таку згадку: «…і плакалася по ньому всі переяславці… о ньому ж украйна много постона».
З вами був невтомний мандрівник-краєзнавець
Володимир Яценко iatsenko_v@ukr.net
Пишіть – зустрінемось!