Вивчаємо шкідників: оленка (бронзівка) волохата

Хто така оленка волохата (бронзівка волохата) та як боротися з цим весняним шкідником. Віддалена робота Віри Валентинівни Литвиненко для гуртка медиків-мікробіологів "Первоцвіт".

З приходом весни розквітають кульбаби – перші сонячні квіти, і в цей період із землі виповзають оленки волохаті. Жуки – оленки волохаті відносяться до родини пластинчастовусі, поширені майже в усіх регіонах України. Вони потрапили на терени нашої країни з Азії п’ять років назад. Ці жуки мають розмір від 8 до 12 мл, тіло чорного матового кольору, вкрите густими довгими волосками світлого кольору. Надкрила в білих крапочках (фото -1-4).

Зимують молоді жуки в коконах у грунті на глибині 15-30 см, а на весну під час цвітіння кульбаби виходять з грунту. Вони літають у теплі сонячні години дня і харчуються квітками, виїдаючи тичинки і маточки, обгризають пелюсточки спочатку на кульбабах, потім на тюльпанах і нарцисах, після чого перелітають на квітучі кісточкові дерева (абрикос, сливу, аличу, черешню, вишню, персик). Трохи пізніше переселяються на зерняткові (яблуню, грушу, айву), а згодом дістаються і ягідних культур (суниці, смородини, аґрусу) і під кінець харчуються на квітучих бур’янах.

З першої декади і до кінця червня самки відкладають яйця в грунт, з яких відроджуються личинки, що залишаються до кінця серпня – початку вересня, і живляться рослинними залишками, заляльковування розпочинається з кінця серпня і триває до середини жовтня. Через 14-22 дні з’являються молоді жуки, які зимують в грунті. Особливо великі пошкодження наносять оленки волохаті в посушливі роки. Спалахи її розмноження вчені пов’язують із змінами ритму сонячної активності, а також з однією із причин зростання чисельності оленки є те, що всі стадії розвитку відбуваються в грунті. Лише інтенсивна оранка земель призводить до поступового зменшення чисельності виду. Розвивається шкідник в одному поколінні. Щоб боротись з оленкою волохатою потрібно проводити обробку грунту з осені, перелопачувати компостні купи,бо в них можуть відкладати яйця жуки.

Влітку, у ранкові і вечірні години жуки малоактивні, завмирають і не літають. Тому їх струшують з дерев на розстелений брезент, можна у відкриту парасольку, а з низькорослих рослин жуків збирають вручну. Але вихід є, жуків приваблює синій та фіолетовий кольори, які ми найчастіше використовували для збирання оленок волохатих. Під квітучими деревами та у квітниках ми ставили сині чи фіолетові ємності з трохи наповненими водою (без хімікатів, бо до води часто літають найкращі опилювачі – бджоли).

Жуки оленки падають у воду і відразу гинуть (фото-5-7). У яблуневих насадженнях можна обприскувати дерева та кущі всередині дня водою з річок, коли жуки найбільш активні. Краплі води концентруються на волосках - оленки втрачають рухову та льотну активність. Через кілька хвилин їх можна обтрушувати, збирати та знищувати. За високої чисельності потрібно проводити такий захід кілька разів на день. Це доречно здійснювати на дачних господарствах. А у великих яблуневих насадженнях рекомендують використовувати Каліпсо 480SC з нормою витрат 2,0 мл препарату на 10 літрів води на сотку саду, який безпечний для бджіл, джмелів та ефективний від ряду інших в цей період комах – шкідників саду (хрущів, гусениць листовійок, попелиць, кліщів, листоблішок).

Боротись з оленкою волохатою необхідно, адже вона пожираючи у квітах все, що може, знищує квіти і врожай. На фото 8 видно, як попрацювала оленка з нарцисами, а відповідно так діє на квіти плодових дерев і урожай зменшується в рази. Ось такий весняний шкідник оленка волохата все більше шириться на наших теренах.