Пам’ятай Чорнобиль - 35 років трагедії!

Ця трагічна дата розділила наше життя на періоди «до» і «після». Найкрасивіший регіон України був забруднений радіоактивними речовинами, здатними забрати життя тисяч і тисяч людей та всього живого.

В гуртку медиків-екологів "Розмарин" пройшло тематичне заняття та бесіда до роковин цієї трагедії. Вихованці переглядали відео та фотоматеріали, що для них підготувала керівник гуртка Алла Михайлівна Величко, та під впливом малювали малюнки, якими ділимося з Вами.

Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах:

1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС. 2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор. 2 дні світ нічого не знав про вибух. 30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії. 500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення. 90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року. Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали. 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами. 200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі. 10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії. 11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС. 400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям. 26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював. 1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора. Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції. 15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю. Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мала накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання. 29 листопада 2016 року завершили насування арки над 4-м енергоблоком.

До квітня 1986 року нинішня Чорнобильська зона була чи не найбільш освоєною частиною українського Полісся. Всі придатні ділянки були розорані, їх оточували дренажні канали, переважна більшість лісів у цій місцевості були штучно насадженими, довкола міст Чорнобиль і Прип’ять були промислові майданчики та дачні селища городян, розповідає Денис Вишневський, начальник групи радіаційно-екологічного моніторингу державного підприємства «Екоцентр», яке працює в зоні відчуження. Денис Вишневський супроводжує у зоні групу журналістів, серед якої є представники Радіо Свобода. Нині покинуті поля поступово заростають лісом, а дренажні системи стали царством бобрів, визнає наш гід. Ці працьовиті тварини перегороджують колишні канали своїми загатами, і колись осушена місцевість знову стає заболоченою, а це приваблює болотних птахів та інші види тварин, характерних для диких куточків Полісся. За три десятиліття видове різноманіття зони різко змінилося. Сюди повернулися навіть сірий лелека, бурий ведмідь та інші види, які у цих краях вважалися рідкісними гостями, визнають біологи. Із великих ссавців – дикий кабан, олень, козуля, лось і вовки – навіть у Прип’яті. А також лис, заєць, єнотовидна собака, – розповідає біолог. З появою дуже великої кількості травоїдних зросла і кількість великих хижаків – вовка та рисі. До аварії про те, що рись трапляється біля Чорнобиля, згадували лише в деяких наукових текстах. «Внаслідок Чорнобильської трагедії природа зони «захищена радіацією». І це гарний шанс мати відновлення природи на значних територіях, які виконують функцію бар’єру для радіації, працюють зеленими легенями та виконують низку екосистемних функцій щодо очищення повітря, води, збереження клімату та поглинання вуглекислого газу. Окрім того, річка Прип’ять – це резервне джерело води, – визнає еколог Мовчан. – Проект біосферного заповідника є симпатичним, бо умови господарювання та охорони природи для біосферних заповідників є гнучкими та функціональними, їх розробляло ЮНЕСКО. Проект передбачає підтримування традиційного господарювання на певних теренах, а з іншого боку – збереження природи, наукові дослідження, моніторинг, освітні проекти, інформування суспільства та координація роботи різних організацій на цій території.