Похвали потребує кожна людина, особливо дитина, хвала надає крила, бажання бути кращим, вдосконалюватись, рости. Похвала – це підтримка. Але похвала може викликати залежність – хочеться ще і ще! І, якщо було багато і стало менше, або взагалі не стало, у дитини може виникнути стан непотрібності, роздратованості, самотності. Важливо пам’ятати, що у кожної дитини є своя норма похвали, ця норма може змінюватись, і треба її знати.
А ще давайте спробуємо сказати «Дуже добре різним способами»:
- Ти робиш це дуже добре.
- Це набагато краще.
- Мої вітання! Це те, що треба!
- Я знала (знав), що ти можеш це зробити.
- Працюючи так, ти досягнеш успіху.
- Щодня тобі це вдається краще.
- Це чудова робота.
- Ти робиш це красиво.
- Велика тобі подяка.
- Твоя робота принесла мені багато радості.
- Ти молодець.
- Щиро рада за тебе.
- Я вірю в тебе.
- Гарна робота.
- Я пишаюся тобою.
- Це твоя перемога.
Важливо звертати увагу і на інтонацію, якою висловлюється похвала. І, безперечно, вона повинна бути щирою.
Методист Тетяна Велединська
